Вони зараз дуже налякані кременчуцькими провідниками, які "прибігли з вилами" до них, коли дізнались про відміну вагонів Кременчук - Москва.
Але це знову прокол пасдепу.
Якщо у тому ж Дніпрі не вистачає провідників, бо ніхто не хоче працювати провідником, а в Кременчуці їх вистачає, які бажають працювати, то можна було би замість того, щоб ганяти порожні вагони до Москви та Новоолексіївки просто зробити грамотний спільний оборот кременчуцьких складів на потрібних рейсах. Наприклад, через Київ. Хай це буде подвійний або потрійний оборот.
Бо навіть розігнавши кременчуцьких провідників (бо не усі захотять працювати у Києві чи Харкові), проте у тому ж Києві чи Харкові через відносно низьку зарплату для великих міст бажаючих працювати провідником менше.
Аналогічно слюсарем, аккумуляторником і т.д.
Тобто розпустивши кадри у провінціях ми просто ризикуємо не набрати його у великих містах при такому рівні зарплати (або навіть набрати, але якість цих кадрів буде набагато нижче, проте на це будуть заплющувати очі, бо інших не буде), що в підсумку вплине як на якість обслуговування, так й на підготовку рухомого складу в рейс.
Ну от живий приклад.
У славнозвісному РПЧ-1 (Дніпро) завжди не вистачає провідників-касирів. Вже так років із десять. Проте за якісь "зальоти" їх суворо наказують лише коли ці зальоти дуже сильні, бо інші працівники не поспішають працювати, і звільнивши поганого працівника у начальника стане проблема, що завтра нікого випускати у рейс.
Але у тому ж РПЧ-1 є РПД П"ятихатки (це юридично виробничий підрозділ РПЧ-1), де відповідальність провідників зазвичай набагато вища. Відповідь на поверхні - у П"ятихатках умовно ті ж 4000-5000 грн. - це непогані гроші, а в Дніпрі - копійки, і відношення працівників відповідне. Тому нерідко у приміському поїзді Дніпро - Чаплине можна отримати квиток з апарату, зареєстрованого у П"ятихатках.
