Railwayclub.info main
Welcome, Guest. Please login or register.
Did you miss your activation email?
18.12.17 , 11:12

Login with username, password and session length
Home | Help | Search | Login | Register | References | Blogs | Contact Information

railwayclub.info: train travel answers, travel deals

  discussion

    Тамбур

      Travelogues

        Göltzschtalbrücke - найбільший у Європі (чи й у світі) цегляний залізничний міст

Pages: [1]
Reply | Print
Author Topic: Göltzschtalbrücke - найбільший у Європі (чи й у світі) цегляний залізничний міст  (Read 185 times)
azh
Active user

Posts: 185


View Profile
« on: 19.11.17 , 15:11 »
Share Reply with quote

Göltzschtalbrücke – найбільший у Європі (мабуть, і у світі – так каже Вікіпедія) цегляний міст (залізничний). Правила транслітерації (чи транскрипції) диктують його передавати по-українськи як Ґельчтальбрюке, але наша мова нездатна повністю передати специфіку німецьких голосних. Кажуть, що загальна його довжина 574 метри, висота 78 метрів, а ширина внизу 23, а вгорі 9 метрів. Являє собою він 98 арок, скомпонованих у чотирьох рівнях, але більше я з "Вікіпедії" переписувати не буду. Розташований він у Саксонії, в регіоні Фоґтланд, зовсім недалеко від Кемніца, де я час від часу буваю. Мені вже кілька разів доводилося проїжджати через нього по дорозі в Баварію і назад, але, по-перше, згори його все одно не оціниш, а по-друге, до квітня я про нього не знав. Тому, опинившись у цих краях знову, вирішив побачити його знизу чи збоку.

Це сталося у суботу, два тижні тому. Щоправда, спланував я не дуже добре, бо ще в Кемніці затягнув з виходом і спізнився на місцевий поїзд, втративши таким чином годину. Для проїзду в межах транспортної спілки Середня Саксонія (Verkehrsverbund Mittelsachsen), тобто з Кемніца до Цвікау скористався карткою Erzgebirgscard (див.  http://forum.railwayclub.info/index.php?topic=116000.0), яка в мене на той час була. А від Цвікау починає діяти квиток транспортної спілки Фоґтланд, так званий Touren-Ticket. Він коштує 9 Є і діє протягом дня на території транспортної спілки та на поїздах Vogtlandbahn трохи за її межами (у моєму випадку – до Цвікау в один бік і до Хеба (Чехія) – у інший). Цей квиток я думав купити у Цвікау, тому спеціально підбирав поїзд з Кемніца так, щоб мати у Цвікау бодай кілька хвилин на пересадку. Однак, як виявилося, квиток можна купити і в Кемніці -- в автоматі Mitteldeutsche Bahn, яка вже кілька років як почала обслуговувати більшу частину приміського сполучення в кемніцькому регіоні. Я встиг зробити це буквально перед відходом поїзда на станції Кемніц-Зюд.

Правильне планування передбачало більш-менш ретельне попереднє вивчення карт з їх роздруком чи перенесенням на електронні носії. Однак цього разу я повівся не зовсім правильно. Карти я подивився, але залишив їх тільки в пам'яті, та й то в досить загальному вигляді. Вийти я вирішив у містечку Райхенбах-ім-Фоґтланд, звідки вирушив пішки, орієнтуючись по сторонах світу та дорожніх покажчиках (на Плауен) у напрямку передмістя (чи окремого населеного пункту – одні кажуть так, інші інакше) Мілау (Mylau). Через хвилин 15--20 я переконався, що йду правильним шляхом, бо на дорозі з'явився покажчик "Göltzschtalbrücke". Йти по Мілау було загалом приємно. Переважно вниз або по рівній місцевості. Зліва (трохи оддалік) проминув якісь архітектурні споруди замкового і церковного типу, а справа в одному місці приємно вразила рекламна вивіска "Макдональдза" – "United Tastes of America". Можливо, це фраза не нова, але я телевізора не дивлюся і в "Макдональдз" не ходжу, тому для мене вона прозвучала приємно й оригінально.

Мілау закінчилося, і відразу за ним почалося Нечкау (Netzschkau) – село (чи містечко?). Мабуть, таки село, але з вигляду їхні села для нас нагадують містечка – насамперед не акуратністю й добробутом, а стилістикою забудови. От на околиці Нечкау і стоїть Göltzschtalbrücke. Споруда, звичайно, вражає. Я зробив фото в різних ракурсах, але, наскільки розумію, тут його вставляти не можна. В інтернеті їх багато, причому є й з висоти.

Дорога від Райхенбаха до мосту зайняла хвилин 40—45, і повертатися назад не хотілося. Я знав, що є станція в Нечкау і що вона далеченько, в напрямку на південь, але все одно ближче, ніж Райхенбах. Спробував спитати напрям до станції у двох німців, що розмовляли біля машини, дивлячись на міст, але вони виявились туристами з Лейпціга, які орієнтувалися тут ще гірше за мене. Правда, дали цінну пораду – спитати в "імбісі" (кафетерії). Там пані трохи здивовано перепитала, чи я мав на увазі станцію Нечкау і на мою ствердну відповідь показала напрямок. Видно, народ переважно розбещений автомобілями і пішки такі віддалі мало хто ходить. Іти довелося здебільшого вгору (що цілком логічно), і сумарно це зайняло хвилин 20--22. По дорозі ще перепитував у двох людей, обоє – і старенька фрау, і молода дівчина -- виявились досить говіркими й пояснювали дуже детально. Це мені допомогло лише частково через моє обмежене розуміння німецької, і я не встиг на свій поїзд буквально на одну хвилину. Довелося знов годину чекати.

Друге спізнення за день змусило дещо скоректувати плани. Буквально через одну чи дві зупинки (за станцією Йокета – Jocketa) є ще один подібний міст – він менший, але теж великий. Та його довелося відкласти до кращих часів. Заїзд у Плауен – головне місто Фоґтланду – теж довелося сильно скоротити, а шкода, бо місто симпатичне, і 30 чи 40 хвилин – явно замало на нього. Тільки пробігся Плауеном, залишилося гарне враження і думка про те, що колись варто буде завітати сюди трошки надовше. Тому що хотілося проїхатися "Фоґтландбаном" до Чехії.

У Хебі мені доводилось бувати, тому я намітив для себе Франтішкові Лазнє (з купанням у аквапарку). Це вдалося. Вийшов на станції Франтішкові Лазнє-Аквафорум (до речі. станція – на вимогу, треба тиснути на кнопочку). Коротко пройшовся парком, оглянув "Цісарські лазні" з пам'ятником Францові-Йосифу, поплавав дві години в "Аквафорумі" (130 чи 140 корун або 5 Є, але євро тільки паперові) і поїхав назад. На станції я був сам. Добре, що машиніст побачив мене й зупинився. Далі все просто – прямий поїзд до Цвікау, потім до Кемніца.

Підсумовуючи, можна сказати, що міст, без сумніву вартий, щоб побачити його "наживо". Я люблю походити, тому не шкодую, що пройшовся від Райхенбаха. Але з погляду оптимізації часу краще все ж їхати до Нечкау. І краще планувати час, щоб не спізнюватися. Тоді можна відвідати і сусідній міст біля Йокети, і Плауен, і ще кому куди потрібно.
« Last Edit: 19.11.17 , 16:11 by azh » Logged
Dhr_Igor
Active user

Posts: 3464


View Profile
« Reply #1 on: 19.11.17 , 17:11 »
Share Reply with quote

Дякую за розповідь. Цікаво було почитати. Я й не знав про цей міст.
Щодо фото, то тут їх можна викладати:
1) Якщо читаєте форум через мобільний додаток Tapatalk, то там є вбудований функціонал для вставлення зображень.
2) В усіх інших випадках треба викладати фото на сторонні файлообмінні сервіси, та вставляти сюди прямі лінки на зображення них за допомогою кнопки "вставити зображення"
Logged
Tags:
Pages: [1]
Reply | Print
Jump to:  

Powered by MySQL Powered by PHP Powered by SMF 1.1.8 | SMF © 2006-2008, Simple Machines LLC Valid XHTML 1.0! Valid CSS!
Page created in 0.076 seconds with 21 queries.