631/632, 6**/6**, 6**/6** Сімферополь - Севастополь ЕР1-??? "Хортиця"
651*/65*, 6**/6**,"6**/6** Сімферополь - Євпаторія.
Що це було і чому 600-ті? ЕР1 підвищеного комфорту?
Ну десь до 2002, чи 2003 року, була інакша нумреція, та перші ЕПК мали номери, як і звичайні ПДСи. Ну на Придніпровській залізниці саме так було. Я це написав вище. Якщо це були 600-ті поїзди, то вони тарифікрвувалися, як загальний вагон пасажиського поїзда (але з коефіцієнтами фірмовості, або без них, найчастіше 3 клас коштував як звичайний загальний вагон, а от 1 та 2 класи мали різні коефіцієнти фірмовості, які застосовували також до тарифу загального вагону).
Також пам"ятаю таку дрібницю, що в нас, як у студентів залізничного вишу були учнівські безкоштовні квитки (форма №5). Так ось, у ці ЕПК (якщо це а твоїм маршрутом, що написано у "формі") то в нефірмовому вагоні (3 класу) проїзд безкоштовний (оформлювався безкоштовний квиток через АСК Експресс із зазначенням місця), а от якщо фірмовий - то з доплатою різниці (фірмовості) тоді це було щось у межах 2-3 гривень, але тоді для студентів це теж були тоді немалі гроші. Часто бувало таке, що місць у вагон 3 класу не було (в Січеславі він був лише один, хоча вагони 2 та 3 класу відрізнялися лише наявністю телевізору). Тоді або їхати стоячи, або з доплатою, або в вагоні-барі. Тоді якщо були вільні місця в барі учнівська залізнична "форма" неофіційно годилася щоб просто посидіти та нічого не замовляти. А так як там під бар виділявся цілий вагон, то, якщо це не п"ятниця або неділя, то проблем з цим не було.
Якщо це був швидкий поїзд 133/134 та 135/136 Дніпропетровськ - Сімферополь (або 131/132) не пам"ятаю вже, то тарифікація була за тарифом загального вагону швидкого поїзда (ну й з фірмовістю та класами аналогічно).
У вересні 2011 їхав кругломордою з Севастополя на Сімферополь десь у другій половині дня (~15-17:хх), але то була звичайна ЕРка 6ххх з дерев'яними лавками і зупинялася НЯП на кожній зупинці. Інших у розкладі не пригадую, вони тоді взагалі існували? І якого року випуску могла бути ця дерев'яна ЕРка?
Та ну. Тоді вже, звичайно, такого не було. Я їздив 631 Сімферополь - Севастополь на початку жовтня 2001 року. Це був ЕР1 "Хортиця". З назви можна зрозуміти, що це був електропоїзд Запорізького локомотивного депо (тоді ще не було РПЧ).
Та він спочатку ходив на маршрутах із Запоріжжя. Ось цей електропоїзд перед цим пройшов якийсь ремонт. Може КВР, може КР, не буду казати. Наскільки мені відомо успіх первенця "Січеслава" тоді відкрила дорогу таким маршрутам. Але щось там не склалося з пасажиропотоком, тому його направили до Криму.
Але тут він замість нових маршрутів просто потіснив деякі приміські. Можливо вже тоді були проблеми з компенсацією за пільговиків, тому й прийшли до такого рішення. Тобто замість приміських на їх нитки запустили ці 600-ті. Можливо, я наплутав, й було не по три пари 600-х, а по дві, інші - приміські. Але вони тоді були дійсно скоршими за приміські, та мали меншу кількість зупинок. Найчастіше на маршруті Сімферополь - Севастополь це були Поштова, Бахчисарай, Інкерман. Також, так як там одноколійка, а поїздів багато були станції для зхрещення з ПДСами. Ну от, пам"ятаю, що цей 631 мав стоянку по Верхньосадовій щось біля 10 хвилин для пропуску якогось ПДСу. Але й ці зупинки не були технічними для пасажира, там відчиняли двері та до них можна було купити квитка. Доречі, там були лише вагони 3 класу, без пільг та можливості проїзду по приміських квитках. Я тоді мав пільгу лише як звичайний студент (50%) бо мій учнівський залізничний мав інший маршрут. Квитки також продавали лише ПДСні каси. В приміських пропонували ці поїзди, але відправляли до ПДСних кас.
Тоді в поівнянні з іншими приміськими, де не було туалетів, дерев"яні потерті лавки та перекошені рами та двері, взимку було повністю відсутнє опалення, та поява провідників-касирів була рідкістю - тут був провідник у кожному вагоні, зручні м"які дивани (навіть біль м"які, ніж стандартні в більш нових ЕРках), нумеовані місця та вагони, опалення вмикали навіть у кінці вересня-початку жовтня (бо тоді був дуже холодний вересень, навіть для Сімферполя), працювали туалети, та були чистеньки й охайні.
Але на цих маршрутах вони протрималися дуже недовго. Думаю, максимум пару років. Навіть в середині 00-х були вже тільки звичайні сімферопольскі ЕР1 та ЕР2 та лише приміські.
І якого року випуску могла бути ця дерев'яна ЕРка?
Кінця 1950-х - початку 1960-х.
